MENU

                                                                                                                 

                   

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ ЗДО №3

Рибалка Ірина Валеріївна

ГРАФІК РОБОТИ

практичного психолога ЗДО №3

 

                                                                             

Дні тижня

Час роботи

Перерва

Години консультацій

Понеділок

8.30 – 16.00

12.00 – 12.30

14.00 – 15.00

( для батьків)

Середа

8.30 – 16.00

12.00 – 12.30

15.00 - 16.00

( для  педагогів)

П'ятниця

8.30 – 15.00.

12.00 – 12.30

методичний день

 Основні напрямки діяльності практичного психолога дошкільного закладу:

Діагностична робота. Проводиться з метою виявлення причин, що ускладнюють розвиток та виховання дітей та виявлення результатів проведеної корекційно - розвивальної роботи, можливих труднощів при навчанні в школі, подальше консультування батьків, рекомендації по підготовці дитини по організації занять з нею удома, по забезпеченню необхідного підходу до дитини.
Консультаційна робота. Проводиться з батьками та педагогами з питань розвитку особистості дитини та надається допомога у вирішенні питань, щодо навчання та виховання дітей.
Корекційно - відновлювана та розвивальна робота. Ця робота сприяє повноцінному психічному та особистісному розвитку дітей. В дошкільному закладі накопичені матеріали для корекції агресивності, гіперактивності, тривожності, розвитку пізнавальних процесів та готовності до навчання в школі. Для розвитку пізнавальних процесів та здібностей дітей відповідно до вікових можливостей (сенсомоторних здібностей, сприйняття, памя`ті, спостережливості) використовуємо комп`ютерну грамоту у роботі з дітьми. Використання комп`ютера в освітньому процесі допомагає підготувати дитину до життя в сучасному інформаційному суспільстві, сприяє формуванню її компетентності.
Психологічна просвіта. Відбувається з батьками та вихователями за допомогою семінарів - практикумів, бесід, педрад, виступів на батьківських зборах, робота клубу "Турботливі батьки". В процесі отримуються психологічні знання щодо розвитку і виховання дитини.

 

 

КОЛИ ЙТИ ДО ПСИХОЛОГА                

     Психолог повинен допомогти вам у разі:
  • будь-яких проблем у вихованні дитини;
  • при будь-яких конфліктах між вами і вашою дитиною;
  • гіперактивності;
  • ослабленности нервової системи (наприклад, при відновленні після тривалої хвороби);
  • страхах і відразі;
  • сором’язливості;
  • демонстративному непослуху (навмисне робить саме тому, що не можна, наприклад, лається);
  • агресивності, жорстокості;
  • тиках, нав’язливих рухах;
  • енурезі (нетриманні сечі);
  • коли ви не впевнені, що ваша дитина достатньо інтелектуально розвинена (у неї погано розвинені мова, пам’ять, увага, їй важко дається рішення задач і т. п.).;
  • після пережитих дитиною серйозних фізичних захворювань: травм, інфекцій;
  • після пережитих дитиною психологічних травм: надзвичайна подія, сильний переляк, насильство і т. п.;
  • брехливості, крадіжці і ін.;
  • коли ви не знаєте, як виховувати, не лаючи, не зриваючись, не караючи частіше, ніж це слід робити.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садочка?

Останнім часом вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Цілком можливо, що дитині пора відкривати щось нове, вийти зі звичного «сімейного кола».

На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт.

Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.

 Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.

 Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу.До кінця раннього віку в дитини з’являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.леворукость - Самое интересное в блогах

Дитина переживає труднощі адаптаційного періоду, ступінь виразності яких пов’язують:

  • і з попередніми умовами виховання, під впливом якого формується поведінкова реакція;
  • і зі своєрідністю міжособистісних взаємин дорослих і дітей, з рівнем прихильності дитини до матері;
  • і з організацією навчально-виховного процесу в дошкільній установі, соціальними умовами;
  • і з індивідуальними особливостями: віковими, психологічними, психофізіологічними, нейрофізіологічними, психогенетичними.

Прихід до дитячого садка — перший серйозний етап соціального життя дитини. До цього вона спілкувалася тільки з членами родини, сусідами або з тими, кого дорослі запрошували додому. Практика свідчить, що цілеспрямована підготовка дітей до дошкільного закладу допомагає попередити виникнення труднощів адаптації.

Коли краще віддавати дитину в дитячий садок?

Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до 3 років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5— 5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку.

АДАПТАЦІЯ – це пристосування організму до нової обстановки (а для дитини дитячий садочок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками). Початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, -ай нові контакти, оточення, нові взаємини, вимоги і обов’язки. Всі ці зміни відбуваються для дитини одночасно, створюючи там самим стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій: порушення емоційного стану, погіршення сну, апетиту, частих захворювань, страхів тощо. Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному – в залежності від віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров’я, стилю виховання в сім’ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. А ще багато в чому процес адаптації дитини до дитячого садочка залежить від того, наскільки батьки підготували її – як морально, так і фізично.

Адаптація до умов дошкільного закладу

Одним з головних «двигунів» розвитку дитини є потреба орієнтуватися у оточуючому середовищі, розуміти його. Щоб дитина могла довіряти йому, світ повинен бути стабільним і передбачуваним. Але в певний момент в цей, такий зрозумілий, звичний світ, втручаються нові елементи, все змінюється і потрібний час, щоб все знову стало звичним. Приклади таких «втручань» – переїзд, зміни в складі родини і, звичайно, прихід до дитячого садочка. На думку науковців остання подія – це, безумовно, стрес, до якого дитячий організм повинен адаптуватися.

РОДІС: Адаптація дитини до дитячого садка. 10 порад психологаПочаток адаптації- це мобілізація енергії. Навколо стільки всього нового, незвичного, і здобуті навички не стають у пригоді, і сподівання не справджуються. В цей період у дитини зростає емоційність, у нього поганий апетит, він не спить, вночі знову може прокинутись мокрим. Потім дитина засвоює нові знання. У дитини з’являються нові звички, нормалізується апетит, знижується збуджуваність, але сон відновлюється повільніше. Завершення адаптаційного стресу характеризується або виснаженням і хворобою, або – що буває частіше – дитина приходить до норми, але вже на новому рівні.

Термін адаптації для кожної дитини може бути різним – від 20-30 днів до 2-6 місяців. По якому шляху піде ваша дитина залежить від стану здоров’я, фізичного та розумового розвитку, від того, наскільки вона прихильна до мами. Іноді дитина почуває себе кинутого напризволяще, безпорадною. Дитина може бути агресивною в стосунках з іншими дітьми, уникати контактів; на зміну її плачу приходить пасивність, байдужість, інтелектуальний і мовний розвиток призупиняється або, навіть, повертається на більш ранній рівень. Ось деякі можливі причини важкої адаптації: патологія вагітності та пологів, перенесені до року вірусні інфекції, хвороби, пов’язані з перебуванням у лікарні, черепно-мозкові травми. У таких випадках мати часто опікується дитиною, вона бере на себе всі функції по його обслуговуванню – звісно, з нею важко розлучитися навіть на кілька годин.

Інший, більш «хитрий» варіант, який теж веде до труднощів у адаптації – це двійчасте ставлення до дитини мати чи бабусі: наближення до себе – відштовхування. Батьки постійно контролюють та оцінюють поведінку дитини, не проявляючи при цьому ні поблажливості, ні теплоти, не приймаючи його таким, яким він є.

Звісно, негативні приклади адаптації зустрічаються не так вже й часто. Чому ж діти по-різному звикають до дитячого садочку? Перша дитина – вік. Чим менша дитина, тим важче її звикати до нових умов. А.Фромм вважає, що кращий час для адаптації – 3-5 років. Важче всього звикають дворічні діти. Друга причина – індивідуальні особливості дитини. Серед індивідуальних особливостей звикання можна виділити активний і пасивний самозахист. Приклади першого – конфлікт з дітьми, вихователями, неслухняність. Приклад другого – замкнутість, неконтактність, іноді – аутизм.

Чи в змозі ми допомогти нашим дітям? Звичайно, так!

  • В перші дні забирайте дитину раніше, не залишайте до вечора
  • Постійно розповідайте дитині, як їй буде добре в дитячому садочку і чому саме.
  • Якомога частіше демонструйте дитині, як ви любите її
  • Виділіть додатковий час, щоб погратися з дитиною, адже саме тепер їй не вистачає спілкування з вами.
  • Наблизьте режим дня вдома до режиму дитячого садочка. Це допоможе дитині швидше звикнути.

Розповідаємо про те, що чекає дитину в дитячому садку

Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності він буде там робити. Чим докладніше буде ваш розповідь – тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Запитуйте у малюка, запам’ятав він, що він буде робити в саду після прогулянки, куди він буде складати свої речі, хто йому допомагатиме роздягатися, і що він буде робити після обіду. Ставлячи ці питання, ви зможете проконтролювати, чи добре дитина запам’ятав послідовність дій.

У дитячому садку малюків зазвичай лякає невідомість. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь «обіцяно», – він відчуває себе впевненіше.»

  • Чесно говоримо про можливі труднощі

Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися за допомогою, і як він це зробить. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: «Я хочу пити», і вихователь наллє тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователю».

Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: «Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати».

  • Вчимося спілкуватися з іншими дітьми

Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

  • Вибираємо улюблену іграшку

Нехай малюк сам вибере собі в компаньйони улюблену іграшку, з якою він зможе ходити в дитячий сад – адже разом набагато веселіше!

  • Самі готуємося до того, що потрібно буде розлучатися з дитиною

Існують різні думки про те, чи варто перебувати мамі поряд з малюком в початковий період адаптації до дитячого саду. Здавалося б, що тут поганого, якщо мама відвідує садок разом з дитиною? Всі задоволені, малюк не плаче, мама спокійна. Але тим самим неминуче розставання тільки затягується. Та й інші діти, дивлячись на чужу маму, не можуть зрозуміти – а де ж у такому випадку моя? Тому буде краще для всіх, якщо з першого ж дня дитина спробує залишитися в групі один, без опіки мами. А досвідчені вихователі візьмуть турботу про малюка в свої руки.

  • Вибираємо ритуал прощання

Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги – так йому буде простіше відпустити вас. Наприклад, поцілуйте його в одну щічку, в іншу, помахайте ручкою, після чого він спокійно йде в садок.

  • Плануємо своє життя з урахуванням інтересів малюка

Пам’ятайте, що на звикання малюка до дитячого саду може знадобитися до півроку часу, тому ретельно розраховуйте свої сили, можливості і плани.

Краще, якщо на цей період у сім’ї буде можливість «підлаштуватися» під особливості адаптації малюка.

  • Чи не вагаємося!

Дитина відмінно відчуває, коли батьки сумніваються в доцільності дитсадівського виховання. Будь-які ваші коливання хитрий малюк зуміє використати для того, щоб залишитися вдома і перешкодити розставання з батьками. Легше і швидше звикають діти, для батьків яких дитячий сад є єдиною альтернативою.

  • Беремо участь у спілкуванні дитини з дітьми та вихователями

Дитина звикне до дитячого саду тим швидше, ніж з великою кількістю дітей і дорослих він зможе побудувати відносини. Допоможіть йому в цьому. Зустрітися з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його будинку про нових друзів. Заохочуйте звернення вашу дитину за допомогою і підтримкою до інших людей. Чим краще будуть ваші відносини з вихователями, з іншими батьками та їх дітьми, тим легше буде вашій дитині.

  • Контролюємо ситуацію, але не впадаємо в паніку

Досконалих людей немає. Будьте поблажливі і терпимі до інших. Тим не менш прояснювати ситуацію, тривожну вас, необхідно. Робіть це в м’якій формі або через фахівців.

  • Не дозволяємо собі негативних висловлювань, пов’язаних з дитячим садом, вихователем

У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дитячого саду його співробітників. Увага – ніколи не лякайте дитину дитячим садом!

  • Забезпечуємо підтримку малюкові

У період адаптації емоційно підтримуйте маляти. Найчастіше обіймайте його і цілуйте. Успіху! Нехай ваша дитина відчує себе в дитячому саду членом дружного колективу і отримає новий поштовх для розвитку.

Памятка для батьків

  • Режим дня

Передусім, слід організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі. Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел. Бережіть нервову систему дитини, зменшіть перегляд телепередач.

  • Зацікавленість

Добре, коли зацікавите сина або доньку дитячим садком, викличте бажання йти туди. Для цього, під час прогулянок з дитиною покажіть їй будівлю дошкільного закладу, разом поспостерігайте за грою дітей; розкажіть про їхнє життя у яслах. Намагайтеся, щоб дитина зрозуміла, що необхідно відвідувати дитячий садок. Висловлювання типу «Ну якщо не сподобається, — не будеш ходити у дитячий садок» дають дитині шанс маніпулювати батьками. Найголовніше в цьому випадку витримати характер та не піддатися на провокацію. Щоб полегшити звикання, познайомте малюка з майбутнім вихователем, поговоріть із ним так, щоб він зрозумів, що вже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними

  • Навички самообслуговування

Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім’ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності (одягатися та роздягатися, охайно складати свій одяг, самообслуговування їсти, тримаючи ложку). Майте терпіння під час оволодіння дітьми навичками одягання та роздягання, перетворюючи цю «процедуру» на цікаву гру — це шлях до самостійності дитини, розвиток мілкої моторики та мозку дитини.

  • Навички спілкування

Дуже важливо навчити маля гратися, адже такий природний для дитини тип діяльності дає можливість відволіктись від думки про батьків та формує в неї «ділову форму спілкування» з дорослими. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (з чашки напувати ляльку, ведмедика, у ліжечку лялька спатиме).Привчайте дитину до спілкування з однолітками заздалегідь, виховуйте доброзичливе ставлення до них. Налагодьте ефективний зворотний зв’язок з вихователями: повідомте їм про характер дитини та як називають малюка вдома.

  • Поступовість

Спочатку, перші 2 тижня не залишайте малюка в дитсадку на цілий день. У перші дні цілком достатньо однієї-двох годин. Домашній дитині зовсім непросто звикнути до суспільних вимог та суворих правил. Допоможіть їй.Покладіть у кишеню малюку щось із звичного йому середовища (наприклад, іграшку, з якою добре буде засинати і якій можна поскаржитися на кривдника). Не можна залякувати дитину садком — це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Цікавьтесь, як пройшов день у дитячому садочку, що нового та цікавого було.

Хочемо Вас заздалегідь попередити, як буде протікати період входження дитини в колектив, і взагалі в дитячий сад. По-перше, не лякайтеся, якщо на другий день (саме на другий, а не на перший) дитина буде сильно плакати. Він вже зрозумів, що його мама (тато, бабуся, дідусь …) збираються залишити його тут на довгих кілька годин. Адже в перший день для нього все нове. Багато іграшок, багато таких же чоловічків, як і він, тітка-вихователь (деякі малята називають перший час вихователя мамою). І дитина не відразу помічає, що він залишився без батьків. Ваше завдання в перший день полягає в тому, щоб Ви забрали дитину до того, як він це зрозуміє. Так що краще за все не йти з саду, а бути десь по близькості. І за першим покликом вихователів забрати дитину додому. А на другий день малюк вже розуміє, що його мама піде, і він залишиться зовсім один. Але повірте, дуже мало дітей протягом усього дня плачуть так само, як у перші хвилини, коли малюк переступає поріг дитячого саду, тримаючи маму за руку. Всім відомо, що наші діти – це маленькі маніпулятори. До тих пір, поки мама не пішла, дитина вірить, що якщо голосно плакати, то мама зглянеться і забере його звідси.