Міні-чат

Поради батькам

 
 




НЕМАЄ ТЕПЛІШОГО ВОГНИЩА ЗА РОДИННЕ!

ЯК РОЗПОВІСТИ ДІТЯМ ПРО ВІЙНУ

Поради для батьків.

1. Проведіть експеримент. Спочатку запитайте у дитини, що для неї означає слово "війна". Зовсім маленькі діти , напевно. розкажуть про гру, старші діти назвуть війною ральні події.

2. Враховуйте, що розмова з дітьми про війну повинна бути щирою, чесною. Щирі,пропущені через саме серце слова, краще впливатимуть на дитину.Адже дитина вірить батькам і близьким людям.

3.Розкажіть про те, що війна, на жаль, неминуче явище. Завжди воювали і воюватимуть з різних причин. У сучасному світі ,як правило, з політичних і економічних. Одні нападають і є загарбниками, інші - захищають своїх близьких, свою землю, країну. Поясніть, що на війні страждають усі.

4. Чому нападають ? Краще пояснити, що  всі люди різні, не буває, як у казках, тільки позитивних чи негативних. Завжди є люди, які хочуть більшої влади, більшого багатства. А отже, завжди будуть ті, хто нападає і ті, хто захищається. І обом сторонам потрібно зброя. Можна розповісти про історію, появу різного виду зброї.

5. Розкажіть про війну за допомогою розповідей про долі дітей военних часів. Дітям завжди цікаво дізнатися про їхніх однолітків . Почитайте з дітьми вірші, подивіться доступні  для дитячого сприйняття фільми.

6. Прочитайте з дитиною казку Сашка Чорного "Віна дзвонів", в якій письменник не тільки говорить про те, як часом через банальний випадок починається війна і  висловлює свою точку зору, але що  ще найважливіше - показує, як можна вийти зі стану конфлікту.

7. Головне, ви повинні донести до дитини думку, що мир краще ніж війна. Все , що нас оточує, людське життя, краса природи не повинні руйнуватися вибухами і автоматними чергами.

ДИТИНСТВО БЕЗ НАСИЛЛЯ


       На жаль тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження. Діти мають право на захист від приниження та насильства, яке карається законом…  

 

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі і іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтесь нашими порадами.

  • Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

  • Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

  • Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

  • Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

  • Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

  • Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

  • Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

  • Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина

Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

  • І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.

Про факти жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу їх вчинення повідомте службу у справах неповнолітніх чи соціальну службу, або зателефонуйте на Всеукраїнську дитячу лінію.

„Телефон довіри” 8 800 500 21 80 (дзвінки безкоштовні)

 

ЧИ МОЖЕ ВИХОВАТЕЛЬ ВМИКАТИ ДІТЯМ МУЛЬТИКИ В ДИТСАДКУ?

Діти обожнюють мультики, і дорослі часто вмикають їх, щоб домогтися тиші або навчити малюків чомусь новому та пізнавальному,  або просто переждати негоду. А якщо таким чином  діє вихователь? Що каже закон про перегляд мультиплікаційних фільмів у закладі дошкільної освіти? Читати далі..

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ БАТЬКІВ НА ДИТЯЧОМУ СВЯТІ

Ласкаво просимо  на свято до нас,

Із правилами ознайомитися час:

В музичній залі ми раді бачити усіх,

Завжди тут лунають і пісні, і сміх.... Читати далі....

 

 

     

ПОРАДИ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРАЦІ З ДІТЬМИ.    Художня праця дітей старшого дошкільного віку може виявитися тим тлом, на якому окресляться їхні здібності і проявляться таланти. Зміст художньої праці стає більш різноманітним і багатим. Діти уже можуть не лише копіювати дії дорослих, але й здатні виявляти творчість, робити іграшки, створювати нескладні атрибути для ігор - театралізацій, інсценівок, свят. Окремі види художньої праці — вишивання, плетіння з бісеру, моделювання з паперу — можуть стати улюбленою справою дитини на все життя..... ( читати далі)

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

        Що ми розуміємо під поняттям "готовність дитини до школи"? Досвід переконує, що поняття готовність дитини до школи батьки розуміють надто завужено, спрощено, визначаючи основними домінантами навчання читання і лічбу. Однак цього надто мало. Спираючись на дані психолого-педагогічних досліджень, графічно можна представити найважливіші сфери розвитку дитини, які у перспективі мають відіграти важливу роль в успішному навчанні.

       Школа - новий світ для дитини з певним колом обов'язків та вимог, із заміною понять "хочу" на "треба". Більшість дошкільників спокійно став­ляться до школи, радіють. 18 % дітей не хочуть іти до школи через несхвальні відгуки дорослих.

        Успішність шкільного навчання і подолання психоемоційного диском­форту дитини тісно пов'язані з тим, як вона ставиться до школи, наскільки контактує з дорослими, як поводиться у конфліктних ситуаціях. Тому дуже важливо сформувати позитивну мотивацію на навчання у школі.

        У старших дошкільників, які йдуть до школи, необхідно сформувати ті передумови, завдяки яким навчання проходитиме успішно. Такими переду­мовами є загальний психічний розвиток дитини, що відповідає певній віковій кормі. Він виявляється у певному запасі знань і уявлень про навколишній світ у сформованості пізнавальних процесів, у емоційно-вольовому розвит­кові ; соціально-комунікативних навичках.

        Окрім того, надзвичайно важливим є рівень сформованості сприйняття (оперування сенсорними еталонами: кольором, формою, величиною), зорово-моторної координації (вправність дрібних рухів руки дитини особливо у поєднанні із зоровим сприйманням), здатність оперувати певними предметно-кількісними відношеннями (порівняння предметів, орієнтація у  просторі та ін.)

       Вагомою складовою готовності до навчання є певний рівень емоційнно-вольової та соціальної зрілості, що проявляється у довільності поведінки. Здатність до свідомої регуляції поведінки формується разом із розвитком особистості дитини впродовж усього її дошкільного дитинства.

                 Не менш важливою є фізична готовність до навчання у школі. Це достатнє функціонування всіх органів та систем дитячого організму, елемен­тні навички щодо збереження здоров'я.

   Психологічна готовність дитини - це достатній рівень розвитку психічних процесів: пам'яті, мислення, уваги,  уяви та ін.

  Мовленнєво-комунікативна  готовність – це    достатній запас слів, правильна зуковимова, володіння граматичною будовою мовлення та навичками спілкування, знання та використання у мовленнєвій практиці етичних засад спілкування, вміння встановлювати контакт з однолітками та дорослими.

Інтелектуальна готовність дітей до школи включає три основних компоненти: засвоєння кола знань про природу, життя людей, світ мистецтва та предметного середовища, відповідний рівень психічних процесів (пам'ять, увага, зосередженість, уява): мова і мислення; сформованість елементів на­чальної діяльності.

Емоційно - вольова готовність передбачає вміння керувати своєю поведінкою, емоціями, вміння переключати увагу з одного предмета на інший, стриму­вати свої імпульси, докладати зусилля для виконання завдання та інше.

Моральна готовність включає сформованість тих моральних якостей, які допомагають дитині ввійти у новий шкільний колектив, контактувати з дорослими та однолітками. Це засвоєння дітьми правил соціальної поведінки.

      Отже, готовність дитини до шкільного навчання складається з багатьох компонентів. Недостатня сформованість одного з них не може не позначитися на її адаптації до школ

 

 

  НАВЧІТЬСЯ ПРАВИЛЬНО СЛУХАТИ

  Більшість сучасних батьків скаржаться на те, що їхні діти неслухняні, часто капризують і влаштовують істерики, а підлітки – стають чужими і не діляться подробицями свого життя з батьками.   МЕТОДИКА АКТИВНОГО СЛУХАННЯ  допоможе знайти  спільну мову з дітьми